Відчиняє сонце браму

Відчиняє сонце браму
І на білому коні
Починає шлях свій прямо
У небесній вишині.

Дзвонять дзвони, дзвони дзвонять,
Розливають срібний дзвін,
А Господь сидить на троні —
Все довкола бачить Він.

Ось Земля, планета наша, 
Волошково-голуба.
Треба сонця їй, як завше, 
Щоб врожаїлись хліба…

І по власному велінню, 
І з любові до людей
Посилає Він проміння,
Златоверхий диво-день.

О, як любо! О, як мило!
Сонце в небі виграє!
Почуваймося щасливо, 
Доки Бог життя дає.

Сергій Рачинець

Переглядів: 28


Разработка веб сайтов