Щоб жили з любов’ю

Вперше я почув одну історію.
Розказав мені її дідусь…
Як щодня, бува, нерідко стомлений
По землі колись ходив Ісус.

Він ходив, проймавсь людськими болями, 
Говорив про вічне і святе,
Щоб жили, як діти, в мирі з Богом ми
І Йому молилися за те.

А вони, невдячні, нерозкаяні, 
За гріхи щоденні у житті, 
Мабуть, таки мали душу Каїна —
Розп’яли Ісуса на хресті.

Тільки Він живий у Царстві Божому, 
Бо любов — розп’ясти не дано.
Дивиться у душу знову кожному,
Засіває доброти зерно.

О, як вдячний за таку історію, 
Що почув із дідусевих уст…
Я її тепер для всіх повторюю,
Щоб жили з любов’ю, як Ісус.

Сергій Рачинець

Переглядів: 227


Разработка веб сайтов