«Моє минуле, як туман»
* * *
Моє минуле, як туман,
Що ліг на трави і розтанув.
Я в нім блукав — то був обман,
А так хотілось без обману.
Мені казали: є любов...
На серці маю лиш відбиток.
Її шукав і не знайшов,
А так хотілося любити.
Шукав добра, а бачив зло,
Що наповняло душу часто.
Гадав, в житті не повезло,
А так хотілось мені щастя.
І лиш тепер, з вершини літ,
Гріха зрікаючись свойого,
Збагнув, що люди на землі
Стають нещасними без Бога.
Сергій Рачинець
Переглядів: 582
