Посміхнись!
Посміхнись, осуши свої сльози,
Не карайся, душе моя вбога.
В час останній, що вже на порозі,
Ти молися, молися до Бога.
Лиш молитва вигоює рани
Серед тиші німої ночами.
Хай же радість омріяна здавна,
Не ховається в хустку печалі.
Посміхнись і забудь про образи —
Треба вчитись прощати віднині.
Всі гріхи свої, всі негаразди
Принеси до Господнього Сина.
Сумувати сьогодні не треба —
Божим цвітом щемливо-рожевим
Ти воістину вибухнеш в небо,
Як щороку весною дерева.
Сергій Рачинець
Переглядів: 602
