Правда
Вона родилась в місті Віфлеємі.
У бідних яслах Правду ту знайшли.
Живе й тепер — за нею ми ідемо
До світла в небі з вікової мли.
На жаль, не всім вона є до вподоби,
Тому й не дивно — добирають грим.
Брехню вдягають в дорогі оздоби —
Знаходяться і гроші, і майстри.
Облудним словом залізають в душі
І сіють в них чорнобиль чи дурман.
І пишуть, пишуть долю нам, забувши,
Що в неї вже майбутнього нема.
А люди йдуть, приречені на муки —
Без Правди тої грішні і сліпі.
І що не день, то вже тривожні звуки —
Здається, світ розколеться навпіл.
А що брехня? У неї нині сила,
Ударила Чорнобилем — і все.
Сама жахнулась і сльозу пустила,
Подумала: «А може, й пронесе?»
А далі знову обкрадає душі,
Підступно, хитро, як в Едемі змій.
Готова вдруге вдарити ще дужче,
Та тільки Правда заважає їй.
— А де ж вона? — хтось запита. — В чиєму
Явилась серці з вікової мли?
Вона родилась в місті Віфлеємі,
У бідних яслах Правду ту знайшли.
Сергій Рачинець
Переглядів: 500
