«Свойого власного шукаймо родоводу»
* * *
Свойого власного шукаймо родоводу —
Він вріс корінням в серце України.
Йому нема й не буде переводу,
А значить, вічний справді і нетлінний.
З того коріння й ми сьогодні, сущі,
Сотаєм дух свободи і любові.
Отож воістину — живущі й невмирущі
На цій землі, благословенній Богом.
Все ж грішні ми, і каятися треба,
Щоб не зачахли душі під прокляттям.
Здолати зло під цим безмежжям неба —
Хіба нема в нас мужності й завзяття?
Усе в нас є, отож не позичати,
Просити в когось розуму — не гоже.
А щоб коріння роду не втрачати,
Молімося — і Бог на допоможе.
Нехай прокинуться байдужі всі і сонні,
Омиють душі у небесних водах.
Хай кожен зважить на своїй долоні
Тягар безсмертя нашого й свободи.
Сергій Рачинець
Переглядів: 443
