Великодня ніч
Пахощі Пасхи, квітучого рясту,
Що посміхаються сонцю в саду.
Небо дарує ілюзію казки
(Мабуть, такої ніде не знайду).
Стримати радість у грудях — несила!
Всюди Великдень, ця мить — неземна:
З крові і поту Господнього Сина,
Хліба насущного шмат і вина.
Ніч проминула, і зникла тривога.
Чорне вже білим постало в очах.
Чути, як серце забилося в Бога, —
Вдарили дзвони, щоб світ не зачах!
Сергій Рачинець
Переглядів: 424