З молитвою живи
Не треба розпачу, коли
Здають від болю в тебе нерви...
В цім світі смерті і хули
Здалось: надії навіть вмерли.
Не треба розпачу тоді,
Коли заклякло в горлі слово,
Прийшла біда нагально в дім,
Тебе зігнула, мов підкову.
Не треба розпачу, якщо
Ти залишався сам з собою —
Не допоможе вже ніщо,
І не відбудешся журбою...
Ти краще глянь у небеса,
Постань в молитві перед Богом
І на душі відчуєш сам
Свою жадану перемогу.
Вона прийде, як сонце вдень,
Твою сльозу осушить щастям,
І вже ніколи і ніде
Не дасть у розпач тобі впасти.
Сергій Рачинець
Переглядів: 717
