Різдвяна поема
Гостинно входить в дім Свят-Вечір…
Уся родина за столом…
Смачна кутя, з узваром глечик
І образи під рушником…
На покуті панує Дідух —
На щастя й добрий урожай,
Щоб обійшли оселю біди,
Раділи серце і душа.
Дванадцять пісних страв, як треба —
Було так ще у давнину…
Ось-ось зійде зоря на небі
І сповістить про новину.
Малеча тут, допомагає,
Сьогодні бавитися — гріх.
— Біжіть, дивіться, чи немає
На небі першої зорі? —
До них матуся промовляє.
А діти — миттю до вікна.
По черзі в небо зазирають
І радісно: — Є! Ось вона!
Поважно батько — він — Господар:
Прошу сідати всіх за стіл.
Помолимося спершу Богу
Й ви, душі предків, нас простіть.
І ти, Морозе-Морозенку,
До нас на кашу теж іди.
А хто від дому далеченько,
До хати стежечку знайди!
Ось за вікном почувся гомін:
Чарівний дзвін, колядок спів…
Не буде сумно хай нікому —
Ісуса світу Бог явив!
Цю звістку — радісну й веселу,
Що народився наш Ісус,
Містам, малим й великим селам
Колядники скоріш несуть!
Різдвяна Зірка теплим сяйвом,
Як діамантом, виграє,
і з неба світло життєдайне
На грішну Землю щедро ллє,
Різдвяна ніч — як одкровення…
Зоря нам сяє з висоти…
Хай Бог пошле благословення
І зійде в серце Дух Святий!
Вікторія Рутковська
Переглядів: 377
