Два прохання
Я не хочу розмов і обмов
Тих, хто дуже до них охочі.
Два прохання! Молю, не відмов,
Поки смерть не дивиться в очі.
Забери ти мою суєту
І неправду, й обман забери Ти,
Щоби я обминав марноту
І тобі міг смиренно служити.
Ти багатства мені не давай
І не дай, щоби став я нужденним,
До Вітчизни йти помагай
І годуй мене хлібом щоденним,
Щоб в достатку Тебе не забув
Й не відрікся від Бога благого,
А збіднівши, не зазіхнув
На скарби й не бажав чужого.
Володимир Сад
Переглядів: 697
