«Глибока ніч. В принишклому саду»
* * *
Глибока ніч. В принишклому саду
Тремтить поміж листочками скорбота.
Віщує тиша злякана біду
І чорно-аспідна душа Іскаріота
В запроданстві, у ночі на виду
Упала в пекло. В морок. Без розради.
І в молитовно-зболенім саду
Цілунок прокричав — цілунок зради —
На всю Вселену. Хрипло. І закляк
В страшній безодні грішного падіння.
Любовний без любові хижий знак
Безславно згас у попелі сумління.
Цілунком не прикриється душа
Від жаху смерті, фальші та облуди.
Є в нашім серці вірності межа,
Яка стирається цілунком Юди.
Володимир Сад
Переглядів: 834
