Камо грядеші
Час жене нас вперед і нещадним бичем
Невідчепно штовхає у спину.
Зотліває душа, серце яро пече.
Камо грядеші,
Людино!
Той, хто вказує ціль, ув олжі й без жалю
Наостанку візьме нас на кпини.
Я для тебе, душе, в Бога сили молю.
Камо грядеші,
Людино!
Усевишній Господь від любові помер,
Божий страдник провів для нас межі.
По якій же стезі нам ступати тепер?
Камо грядеші?
Наш совість і честь хай не зраджують нас,
Можна бути нагим і в одежі.
Запитаймо себе, запитаймо ще раз:
Гомо сапієнс,
Камо грядеші?
Володимир Сад
Переглядів: 529
