Багатодітним матерям

Я хочу перед вами прихилитись,
Прості, багатодітні матері,
Й за вас сердечно Богу помолитись,
Благословенні сестри-трударі.

Так часто вас цей світ не розуміє.
Ви чули сміх, насмішки, співчуття.
Вас вчили ті, хто ніби жити вміє,
Бо ви, мовляв, не знаєте життя.

Не раз бувало, «мудрі добродії»,
Що не спроможні приховати зло,
Хотіли вас позбавити надії
Й згубити те, що вже у вас жило.

І ворог підступав, і в серці — битва.
Ці почуття не просто передать.
І лиш свята до Господа молитва
Давала сили злу протистоять.

В турботах — дні, в безсонні — темні ночі,
Гойдання-колихання до зорі.
Любов’ю ваші виповнені очі,
Прості багатодітні матері.

Яке ж багате серце треба мати,
Щоб так любити і тепло давать!
Благословенна ти у Бога, сестро-мати,
В тобі живе Христова благодать.

А жінка, що ніколи не родила,
Яка свідомо знищувала плід, —
Не мати це, а може, й не людина,
Це тільки безталанний інвалід.

Та нас усе ще вчать із-за кордону
(Неначе ми ще й досі в постолах)
Рівнятись на оспівану мадонну
З однісіньким дитятком на руках.

Вам рання сивина туманить скроні,
Співає осінь пісню вам свою.
Ви відпочинете в Христа на лоні
У рідному, бажаному краю.

Я хочу вам подарувати квіти,
Та Бог, випереджаючи мене,
Уже вам дав букет — це ваші діти —
Багатство і небесне, і земне.

Володимир Сад

Переглядів: 705


Разработка веб сайтов

І знову мороз, не здається зима

Ісус воскреслий, гора Оливна

Іще не виросли сини

А душа за ґратами вмирала

Антистрес

Багатодітним матерям

Бере розбіг нове тисячоліття

Божий вернісаж

В душі моїй купається блакить

Відбивалося сонце спочиле

Відкричали, охрипши: «Варавву!»

Він — Божий Син. Він небом обцілований

Вдовині лепти

Велика благочестя таїна

Вибирай!

Воскресіння ("То був ранок нової доби")

Гефсиманія

Глибока ніч. В принишклому саду

Глумилися над гідністю Месії

Годинник, маятник і часу плин

Два прохання

Двері несміло тихцем відхилю

До небес

Дружині

Едемський сад — Всевишнього творіння

Життя не перепишеш…

Життя своє присвячую Тобі

Зійшла предтечею зоря

Закружляв яблуневий вальс

Земля просякла до основ гріхами

Камо грядеші

Листопаду підставив долоні я

Людям страшно зустрітися з Богом…

Мій родовід сягає в давнину

Мамі ("Твої літа — для нас свята")

Мамин сон

Мамина зима

Ми в запасі життя не маємо

Ми всі підзвітні перед вічністю, панове

Ми живемо між вчора і завтра

Ми не дволикі

Молитва («Надія в серці холоне»)

Молитва віри

Молитва мами

Молитва — це пісня

Моя земля

Навала ординська

Наче подзвін, в серці засторога

Не дитяче

Не кидай каменем

Не стихає у серці біль

Нескорена

Нехай святий освячується ще

Нехай я ляжу спати натще

Обновлення

Осіннім сумом схлипують шибки

Отче наш

Піднось мене, Любове, догори

Пірнути в море Божої любові…

Палестинська духмяна ніч

Перлина

Перші промені сонця

Плакала пізня осінь

Повернення

Подяка

Познімаймо засуви з серця

Половіють утомлені роки

Помолюся Богу мовчазно

Посеред міста сліпий хлопчина

Початок

Приготуйся, душе…

Пророк

Рідна мова

Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)

Різдво мені пахне дитинством

Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)

Розпочну з молитви день новий

Сім слів Ісуса

Таїна молитви

Так недавно гриміла хвала…

Тата й мами давно вже немає

Тепер нічим нікого не здивуєш

Терпеливо ідемо угору

Ти від мене далеко, як зорі чужі

Ти Господь мій…

Тиждень тому гриміла хвала

Тримає нас земне тяжіння

У кожного своє Різдво

Умиті руки — печальна повість

Храм

Час жене нас вперед і нещадним бичем

Чекання

Ще не загасла зірка

Я до Бога іти не мушу

Я до Тебе прийду

Я до Тебе прийшов молодим

Я додому іду

Як залишаюсь я з Тобою

Як не хочеться, щоб пустоцвітом

Як подзвін, в серці засторога