* * *
Листопаду підставив долоні я,
А листки покружляли до ніг.
Колоритна осіння симфонія
Вже й на мій завітала поріг.
Привіталась теплом і дарами,
Як в далекім дитинстві колись.
Я ж не зміг пригоститись плодами,
Зимо, ще почекай, забарись.
Хай душа стиглі зерна приносить
І з криниць переповнених п'є.
Теплим літом продовжуйся, осінь!
Жниво ще не готове моє.
Володимир Сад
Переглядів: 537
І знову мороз, не здається зима
Відкричали, охрипши: «Варавву!»
Він — Божий Син. Він небом обцілований
Воскресіння ("То був ранок нової доби")
Глибока ніч. В принишклому саду
Едемський сад — Всевишнього творіння
Земля просякла до основ гріхами
Людям страшно зустрітися з Богом…
Мамі ("Твої літа — для нас свята")
Ми всі підзвітні перед вічністю, панове
Молитва («Надія в серці холоне»)
Наче подзвін, в серці засторога
Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)
Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)
Ти від мене далеко, як зорі чужі
Час жене нас вперед і нещадним бичем
