«Ми в запасі життя не маємо»
* * *
Ми в запасі життя не маємо,
Двічі в світ не прийдемо, ні.
Всі дороги земні долаємо
По одній життєвій струні.
Наче міцно вона натягнена,
Й налаштована в унісон
Із душею, що правди спрагнена...
Та чи вбралась душа у вісон?
Стаємо на Авеля схожими,
То подібні до Каїна ми.
То нас бачать слугами Божими,
То спокусливими людьми.
Стаємо вождями Мойсеями,
Й ведемо із Єгипту народ,
То для ближнього з фарисеями
Підлаштовуємо ешафот.
За дрібну і злиденну плату ми
Можем честі стерти межу:
І дволикими бути пілатами,
Зчищати з душі іржу.
Боїмося відкрити рота ми,
Сил немає здолати страх.
Стаємо ми іскаріотами
З полином гірким на устах.
Жити треба з правдою в серці.
Не розквітне душа крадькома,
Бо ж коли струна враз урветься
В нас життя «про запас» нема.
Володимир Сад
Переглядів: 555
