«Ми живемо між вчора і завтра»
* * *
Ми живемо між вчора і завтра.
Між минулим живемо й грядущим.
Ще горить у душі нашій ватра,
Ми іще на цім світі сущі.
Хоч усі ми із крові і плоті,
Та душа живе висотою.
Підіймаймося у польоті
Над буденною суєтою.
Ідучи за безликим світом,
Не дозвольмо собі згасання.
І піднесені будемо вітром
Незникаючого кохання.
І в життя тоді прийде диво,
Душу й тіло воно зціляє.
Утече все буденне й сиве.
Хто пройшов через це, той знає.
Володимир Сад
Переглядів: 630
