«Мій родовід сягає в давнину»
* * *
Мій родовід сягає в давнину.
Батьки, діди... А далі я гублюся,
Та я засвоїв істину одну:
Мій родовід — від Господа Ісуса.
Обранець я Отця споконвіків
У Сині Божому Єдинороднім.
З тих пір минули тисячі років —
Синівство ж я прийняв лише сьогодні.
Всиновлення моє прийшло в той час,
Коли у серці билась безнадія
І мій світильник ледве не погас, —
Тоді мене зустрів Ісус Месія.
Привітно, щиросердно запросив
Утомленого, бідного, слабого.
Його тепло мені давало сил —
І я із нетрів вийшов на дорогу.
Мені вручили дороге вбрання.
Старе я скинув і забув про втому.
Дорога вже пішла не навмання,
А до нового батьківського дому.
Я — син. Нащадок славного Царя.
Мені належить спадщина нетлінна.
В смиренні я прийду до вівтаря
І прихилю із вдячністю коліна.
Володимир Сад
Переглядів: 370