Рідна мова
* * *
Моя українська мово,
Мученице святая.
Твоє вічно звучне слово
З наших сердець зростає.
Воно калиново квітне,
Виплекане і чисте.
Миле й до болю рідне,
Мов для душі намисто.
Не раз тебе розпинали
Покручі і васали.
Знімали з хреста й ховали,
Але ти воскресала.
Й жила у серцях пречистих,
Скріплена молитвами,
І завжди в часах імлистих,
Мово, була ти з нами.
Ти — як дарунок від Бога,
Ти — як вінець в нагороду.
Хресна твоя дорога,
Дочко свого народу.
Іди, продирайся крізь терни,
Моя українська мово,
Вірю, здолає скверну
Твоє вічно звучне слово.
Володимир Сад
Переглядів: 743