* * *
Ми всі підзвітні перед вічністю, панове,
За мить коротку гостювання на землі.
І від зерна колись відсіється полова,
В одній шерензі стануть блазні й королі.
Коли ж ми ниву наших днів земних досіємо,
Напевно, буде все — як в справжньому кіно.
За кадром кадр піде — і все ми зрозуміємо,
Коли у вічність нам відкриється вікно.
Володимир Сад
Переглядів: 745
І знову мороз, не здається зима
Відкричали, охрипши: «Варавву!»
Він — Божий Син. Він небом обцілований
Воскресіння ("То був ранок нової доби")
Глибока ніч. В принишклому саду
Едемський сад — Всевишнього творіння
Земля просякла до основ гріхами
Людям страшно зустрітися з Богом…
Мамі ("Твої літа — для нас свята")
Ми всі підзвітні перед вічністю, панове
Молитва («Надія в серці холоне»)
Наче подзвін, в серці засторога
Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)
Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)
Ти від мене далеко, як зорі чужі
Час жене нас вперед і нещадним бичем
