Навала ординська
І міста, і долі — все розтрощене.
Вже дійшло безумство до межі…
Господи, коли все буде прощено?
І де взяти сили, підкажи.
Із землі, із мороку, з судомами
Йде орда. Попереду — Батий…
Будьмо більш ніколи незнайомими,
Сто разів лукаві лжебрати!
Молитви до неба, наче ластівки,
Крізь дими, заграви і стрільбу…
Господи, Твоєю тільки ласкою
Можна з серця відвести злобу.
Що в серцях чужинців зараз коїться?..
Йде орда, неначе сарана…
Ой, не скоро рани ще загояться!
Ой, висока миру в нас ціна!
Той блажен, хто вірить і надіється.
Вже зоря займається з пітьми.
І рілля потоптана засіється,
І обійми щастя нас крильми.
Володимир Сад
Переглядів: 201
