Не дитяче
І знову діти граються в війну.
Над ними небо волошково-чисте.
Дивлюсь на «вояків» і не збагну:
Де тут «свої», а де «сепаратисти».
А десь від матерів втікають сни
Й гарячі молитви шматують небо.
Бо ж там, далеко, сивіють сини,
А вже комусь і молитов не треба.
І до вервечки синіх журавлів
Пристав журавлик ще один несміло.
Більш не піде по батьківській землі,
I вишня не для нього вже поспіла.
I впала сива мати на труну,
А діти — знову бавляться в війну…
Володимир Сад
Переглядів: 339
