* * *
Нехай я ляжу спати натще
Чи через клопіт недосплю,
Та все ж в своїй землі найкраще,
Свій рідний край не розлюблю.
Не проміняю анізащо
Садків підбілених красу.
Нехай шляхи життєві важчі —
З любов'ю все перенесу.
Нехай в руці моїй лиш праща —
Горіти буду в боротьбі.
Життя тоді для нас пропаще,
Коли ми зрадили собі.
Володимир Сад
Переглядів: 538
І знову мороз, не здається зима
Відкричали, охрипши: «Варавву!»
Він — Божий Син. Він небом обцілований
Воскресіння ("То був ранок нової доби")
Глибока ніч. В принишклому саду
Едемський сад — Всевишнього творіння
Земля просякла до основ гріхами
Людям страшно зустрітися з Богом…
Мамі ("Твої літа — для нас свята")
Ми всі підзвітні перед вічністю, панове
Молитва («Надія в серці холоне»)
Наче подзвін, в серці засторога
Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)
Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)
Ти від мене далеко, як зорі чужі
Час жене нас вперед і нещадним бичем
