Перші промені сонця
Перші промені сонця цілують росу,
Кришталеву, в відбитком блакиті.
Я тоді у молитві подяку несу
За народжений ранок, за ніжну красу
І за те, що живу на цім світі.
Що із серця мойого зникає печаль
(Так від сонця зникають тумани),
Дух любові свою прикладає печать,
Й веселіше горить мого серця свіча,
Серце вільне від зла і омани.
Кожен ранок новий — це дарунок Христа
І оновлена милість Господня.
Починаємо день, як з нового листа,
Молитвами наповнені чисті уста:
Слава Богу, що маєм «сьогодні».
Володимир Сад
Переглядів: 784
