«Половіють утомлені роки»
* * *
Половіють утомлені роки.
Буде жниво, стерня і плуги.
Є для всього свій час, є і строки.
У води завжди є береги.
Відшепочеться поле пшеничне,
Опадуть між волошок жалі.
Все священне, нетлінне і вічне
Херувим понесе на крилі.
І відчиняться славні ворота.
Ми і вічність — лице до лиця.
І сяйне білизна́ й позолота,
Як запрошення ніжне Творця.
Володимир Сад
Переглядів: 361