«Помолюся Богу мовчазно»
* * *
Помолюся Богу мовчазно,
Розкажу Йому все без слів.
Запалає серце незгасно
І осушить солоність сліз.
В безголоссі затерпнуть губи,
Та торкнеться Божа рука
Ніжно, лагідно і негрубо…
Тиша з Богом така легка.
Зрозуміє Господь Всевишній
Невимовні мої думки,
І тоді в молитовній тиші
Заговорять живі струмки.
Живодайні свіжі потоки
Крізь моє протечуть єство.
Я духовні беру уроки —
Ми в кімнаті лише удвох.
Бог прихилить Свої долоні —
І відступить від серця зло.
Я відчую: з очей Господніх
До душі струменить тепло.
Коли в серце прийде знемога,
Смуток душу огорне знов.
Я в мовчанні піду до Того,
Кому вічне ім’я — Любов.
Володимир Сад
Переглядів: 543
