«Познімаймо засуви з серця»
* * *
Познімаймо засуви з серця
І з душі відбиймо замки.
Совість приспана обізветься
І на волю вийдуть думки.
Розповиється світанково
Із серпанку поранок мрій.
Лан засіємо добрим словом
І зажевріє мить надій.
І очиститься честь і розум,
І піде на дно каламуть.
Сонце Правди висушить сльози —
І закінчиться хресна путь.
Ми ще мало Тебе любили,
Не звели любові мости.
Боже наш, милосердний і милий,
У світи нас не відпусти.
Прости…
Володимир Сад
Переглядів: 486
