«Відбивалося сонце спочиле»

*   *   *

Відбивалося сонце спочиле
У прозорості вранішніх рос.
І від радощів небо тремтіло,
І летіло по світу стокриле:
Воскрес Христос!

У священному синедріоні
Страх і розпач. У серці — хаос.
Той, Хто вмер у терновій короні,
Сяде знов на Божественнім троні!
Воскрес Христос!

Тінь ширяє нещадного звіра…
Встав із мертвих Небесний Коло́с!
Обнялися надія і віра,
Бо ж немарна любові офіра —
Воскрес Христос!

Смерть безсило ураз заніміла.
(Огортає поразки мороз.)
Спорожніло дрімає могила,
А по світу несеться на крилах:
Воскрес Христос!

Ці два слова, як небо, прекрасні
Не поблідли під тиском погроз.
Й дотепер сяють блиском незгасним.
Споконвіку було це сучасним:
Воскрес Христос!

Володимир Сад

Переглядів: 17


Разработка веб сайтов

І знову мороз, не здається зима

Ісус воскреслий, гора Оливна

Іще не виросли сини

А душа за ґратами вмирала

Багатодітним матерям

Бере розбіг нове тисячоліття

В душі моїй купається блакить

Відбивалося сонце спочиле

Він — Божий Син. Він небом обцілований

Вдовині лепти

Велика благочестя таїна

Вибирай!

Воскресіння ("То був ранок нової доби")

Глибока ніч. В принишклому саду

Глумилися над гідністю Месії

Годинник, маятник і часу плин

Два прохання

Двері несміло тихцем відхилю

Дружині

Едемський сад — Всевишнього творіння

Життя не перепишеш…

Життя своє присвячую Тобі

Зійшла предтечею зоря

Закружляв яблуневий вальс

Земля просякла до основ гріхами

Камо грядеші

Листопаду підставив долоні я

Людям страшно зустрітися з Богом…

Мій рідний краю

Мій родовід сягає в давнину

Мамі ("Твої літа — для нас свята")

Мамин сон

Мамина зима

Ми всі підзвітні перед вічністю, панове

Ми живемо між вчора і завтра

Ми не дволикі

Молитва віри

Молитва мами

Молитва — це пісня

Моя українська мово

Наче подзвін, в серці засторога

Не кидай каменем

Не стихає у серці біль

Нехай святий освячується ще

Нехай я ляжу спати натще

Обновлення

Осіннім сумом схлипують шибки

Отче наш

Піднось мене, Любове, догори

Пірнути в море Божої любові…

Палестинська духмяна ніч

Перлина

Перші промені сонця

Плакала пізня осінь

Повертався самотній. З поразкою

Познімаймо засуви з серця

Половіють утомлені роки

Помолюся Богу мовчазно

Посеред міста сліпий хлопчина

Початок

Приготуйся, душе…

Пророк

Різдво («Такого дива ще не бачив світ»)

Різдво мені пахне дитинством

Різдвяне («Змовкає нічна Палестина»)

Розпочну з молитви день новий

Сім слів Ісуса

Спалахнув світанок

Так недавно гриміла хвала…

Тата й мами давно вже немає

Тепер нічим нікого не здивуєш

Терпеливо ідемо угору

Ти від мене далеко, як зорі чужі

Ти Господь мій…

Тиждень тому гриміла хвала

Треба бути сліпим

Тримає нас земне тяжіння

У кожного своє Різдво

Умиті руки — печальна повість

Храм

Час жене нас вперед і нещадним бичем

Чекання

Ще не загасла зірка

Я до Бога іти не мушу

Я до Тебе прийду

Я до Тебе прийшов молодим

Я додому іду

Як залишаюсь я з Тобою

Як не хочеться, щоб пустоцвітом

Як подзвін, в серці засторога

Якби молитва мала кольори