«Відкричали, охрипши: «Варавву!»
* * *
Відкричали, охрипши: «Варавву!»
«Розіпни!» шаленіло стократ.
Ще попереду драма кривава.
Миє руки Пілат...
Суд верховний святої Юдеї
Чорний плащ приміряє, мов кат,
А з душею, що буде з душею?
Миє руки Пілат...
Все навколо холодне й вороже,
Зі світанком не прийде добро.
«Як душа моя томиться, Боже!»
Гріє руки Петро...
Всі розбіглись апостоли-браття.
Вже зоря калинова, мов кров.
«Як приємне тепло від багаття!»
Гріє руки Петро...
Пресвятий, непорочний... проклятий,
Почорнілий від болю й погроз,
Щоби буть на хресті розіп'ятим,
Свої руки кладе Христос.
Володимир Сад
Переглядів: 595