Воскресіння
То був ранок нової доби,
Урочистий світанок безсмертя.
Підіймалося сонце, щоби
Знов світити повік і не вмерти.
То був ранок жалю і надій
(І ніхто того дива не знає).
О, Маріє, не плач, а радій,
Що у гробі Ісуса немає!
Це не байка про Фенікса, ні.
Бо ж не попіл на сонці сріблиться –
Під гучні в піднебессі пісні
То у гробі пустім — плащаниця.
І втікає від серця відчай.
Сталось так, бо збулося Писання.
Не вагайся, Маріє, стрічай
Найщасливіше в серці світання!
Хай же душу наповнить ущерть
Радість світла й подяка уклінна,
Що Христом переможена смерть
І Його не торкнулося тління.
Знов Великдень іде по землі
І всміхається сонце на тверді…
Хай пізнають великі й малі:
Ми у світ цей прийшли для безсмертя!
Володимир Сад
Переглядів: 1186
