«Усе колись повинно перестати»
* * *
Усе колись повинно перестати,
Перерости, відбути, перейти.
На жаль, старіти мусить кожна мати,
А діти — розбігатися в світи...
Дерева зобов’язані скидати
Своє розкішне вбрання восени.
Птахи у вирій мають відлітати,
Ховаючись від стужі до весни.
Усе на світі має свою чергу,
Яку не переступиш, не минеш.
Й від того, що написане нам зверху,
Навряд чи десь сховаєшся, втечеш.
Не поспішай, не провокуй події,
Хай все собі іде, як має йти.
Лише ніколи не втрачай надії
На нелегкій дорозі до мети...
Ольга Сапріянчук
Переглядів: 83
