Посланець
Я стою і стукаю у двері.
Відчини, так стукає лиш Бог.
Сядемо ми разом до вечері
І розділимо її удвох.
За розмовою, Я щирим словом
Розв'яжу всі зав'язки душі.
Не ховайся: за глухим засовом
Ти зробився сам собі чужий.
Двері прочини і ти побачиш
Голубінь небес і спів зорі.
Прочини, бо чую: серцем плачеш
Я ж тебе втішатиму згори.
Євген Сергієня
Переклад з білоруської Володимира Сада
Переглядів: 361