«Поки живий треба дихати на повні груди»

*    *    *

Поки живий
Треба дихати на повні груди
Стояти на сонячній стороні вулиці
Бігти а не повзти
Не дозволити зв'язати свої мрії у жмуток
І кинути під ноги зневіри
Не прилипнути до дивану
Щоб бачити життя лише на екрані дисплея
Не заховати себе за сімома замками від всіх можливих небезпек
Не закривати усі вікна аби часом не продуло
І не видуло з голови все прекрасне божевілля
Яке кличе пізнавати і змінювати світ
Ризикувати відкривати себе наближатися до інших
Не припаркувати себе на безкоштовній стоянці
Щоб часом не пошкрябати фарбу на своїх боках в тісних вуличках
Не законсервувати себе до кращих часів
Коли не буде криз вірусів проблем викликів і конкуренції

Та життя є одне
Таке крихке і коротке
І так мало з нас насправді живі
Переповнені життям і радістю
Наче ми не на землі
А десь у шеолі
Де заборонено усміхатися вірити і робити бодай малі кроки вперед
Та ж ми люди схожі до Бога
Бо Він так старався коли творив нас

То таки варто себе розпакувати
Здерти плівку зі своїх мрій і бажань
Розв'язати стрічку зі своїх ідей
І кинуся з головою в життя
Доки є сила встати з місця

Господи
Не дай нам заплісніти
Закам'яніти в очікуванні кращих нагод
А самим творити ці нагоди
Бо Ти ж кидаєшся з нами в усі авантюри
З такою любов’ю
Що нам вже нічого не має бути страшно
Коли навіть щось піде не так
Бо Ти все виправиш
Як виправляєш з того дня
Коли плід з дерева депортував з раю
Наших винних у всіх проблемах предків

Дай нам сили вигнати страхи геть
А набравшись сміливості
Ставати святими
Шаленими від Твоєї любові
І тягти за собою таких самих
Яким бракувало аби хтось наважився першим
Випустити на волю всі сили
Яких Ти нам так щедро
Поклав у серця 

Антонія Зоряна Шелепило

Переглядів: 73


Разработка веб сайтов

Ісусе Ти Слово сказане так тихо

Бог вірний надійний непохитний

Боже Ти став слабким

Вірити насправді важко

Виходити з гробу дуже корисно

Господи носишся зі мною…

Господи так мало сили аби йти вперед

Господи Ти одним словом створив світ

Господи я поскладала Тебе в коробочки

Доки я слухаю свій страх

Досвід Твоєї любові

Любов торжествує коли її потребують

Можна жити у полоні своєї сили

Не стати копією

Неканонічне Царство Небесне

Поки живий треба дихати на повні груди

Ранами Твоїми ми вилікувані

Розуміти Тебе з півслова

Скажи мені Боже як молитись до Тебе

Тебе любити своєю мовою

Ти котрий добрий до невдячних і злих

Хочу бути маленьким згусточком світла

Читай мої сльози як літери

Чомусь у житті трапляються трагедії

Що можна робити паралізованому

Я плачу, а Ти посміхаєшся

Я просто дякую Тобі

Я скучила скучила скучила за Тобою