«Ти котрий добрий до невдячних і злих»
* * *
Ти котрий добрий до невдячних і злих
Маєш і до мене крихту милосердя
Бо не раз забуваю дякувати
За любов життя радість квітку сонце усмішку і жовте листя
Не раз злюся що люди питають сто разів те саме
Говорять так багато що в мені не так
Хоч я й не питаю їх про це
Не раз не вмію бути доброю до себе
Не вмію знайти добро для інших у своєму вичерпаному серці
І так приходжу до Тебе
Жебрати крихту милосердя
І втамувати спрагу моєї втомленої душі
Яку Ти любиш усім серцем
І саме тому я ще не зовсім безнадійна
•
Ти котрий велиш сонцю світити на праведних і грішних
Світи й на мене бо так мені темно
В душі думках сумнівах клопотах
Шукаю Твого світла бо забула де вмикається
А Ти ж через своє Слово кидаєш промені
На мої похмурі думки
Наче сонячні зайчики на мої сумні хвилини
І нагадуєш мені що і я можу сяяти
Коли буду приглядатися до Тебе
•
Ти котрий прощаєш багато
Тим хто багато любить
Люби в мені
Бо прагну Твого прощення
Як земля води
Як пташка висоти
Як ніч зірок
Як бджола квітки
•
Ось я Господи
Приходжу до Тебе
Бо завжди маєш для мене
Повні кишені любові
Безкоштовно
Антонія Зоряна Шелепило
Переглядів: 322
