«Вірити насправді важко»
* * *
Вірити насправді важко
Бо той хто вірить
Має жити так як вірить
Говорити про те що вірить
Мовчати перед тим що вище за нього
Чого віра ще не відкрила
•
Віра ставить мене в рамки
В яких моє обличчя стає схожим до Автора
Який перший повірив у мене
Коли творив
І вірою я відкриваю щоразу нові риси
У собі
В інших
У Ньому
Який вірить в мене більше
Ніж я сама в себе
•
Бо в тих рамках віри не поміщається лише зайве
Бо в рамках існують шедеври
Котрі мають почесне місце
Перед очима тих
Хто вміє їх цінувати
•
Віра це бінокль
Інколи навіть вдивляючись
Крізь нього в темряву
Бачу краплі світла
І знаю що ця темрява
Це надто сильне світло Бога
До якого не звикли мої очі
Бо вдивляючись у сонце
Можна втратити зір
•
Віра це розмір мого серця
І скільки я вірю
Стільки Бога поміститься в мені
Стільки любові Він влиє
У мене
Як у глиняний посуд
Виліплений Його руками
•
Господи
Хочу вірити так сильно
Щоб навіть у найбільшій темряві
Впізнавати Твою присутність
В найтихішому мовчанні
Чути Твій голос
І хай мені ніколи не забракне наполегливості
Шукати Тебе
Аж доки сам мене не знайдеш
І не огорнеш тихим спокоєм
Що виростає з моєї такої малої
Як зерно гірчичне
Впертої віри
Антонія Зоряна Шелепило
Переглядів: 297
