«Я маю для Тебе лиш окрайчик ночі»

*   *   *

я маю для Тебе лиш окрайчик ночі 
наповнений втомою дня 
приношу до Тебе задихане серце 
яке не встигає за часом
приношу Тобі кілометри думок тисячі переживань
цілі торби незрозумілих питань
порожні від любові долоні
приходжу босими ногами босою душею
до Твого кивоту
слухаю тишу і вся втома розчиняється
у Твоїй надійній присутності
хоч би як пізно я прийшла
Ти дочекаєшся з подарунками
із серцем готовим слухати
з поглядом без осуду
з долонями повними любові
складаю свою втому біля Твоїх ніг
торби думок і переживань вагони запитань
весь свій тягар дня і минулого
мозолі на душі від помилок
все несу Тобі щоб пожалітися
як то буває коли несу більше ніж треба
а Ти усміхаєшся бо вже мені казав не двигати бо сам знаєш усе
і не раз носив мене з усім моїм на своїх плечах
знову отримую те для чого прийшла
Твій тихий голос і цілюще слово
як олію на рани
як таблетку від болю
як цукерку від сліз
як холод на опік
як світло у тінь
все і навіть більше
бо за той окрайчик ночі даруєш новий день 
повний спокою і Тебе 
що завжди маєш більше ніж очікую 
любові цілу свіжу хлібину 
а не скупий окрайчик

Антонія Зоряна Шелепило

Переглядів: 164