«Лише пів-подиху — і зацвітуть сади»
* * *
Лише пів-подиху — і зацвітуть сади.
Усе живе в передчутті завмерло.
Відсвічують з листочків молодих
напіввідкриті дивовижні перли.
Навколо безмір світла і тепла.
Здається, нині — перший день творіння.
І ми, що не пізнали сили зла,
і сад Едемський о порі цвітіння.
Іще немає плутаних доріг,
іще не сказано, не скоєно, ще — чисто.
Едемський сад, мов Божий оберіг,
у біле одягається врочисто...
Лише пів-подиху — і десь із відтіля
проллється благодать над грішним світом,
І зачудується замучена земля,
покривши чорні рани білим цвітом.
Тетяна Свірська
Переглядів: 62
