«Хай сповідається душа в відкритім полі»
* * *
Хай сповідається душа в відкритім полі,
під пильним поглядом небес, на видноколі.
У ароматах і вітрах, в обіймах тиші
їй не потрібні для промов стрімкі узвишшя.
Для чого ладан їй і віск, для чого стіни?
То все минуще, а вона — навік нетлінна.
Без зайвих слів, гучних заяв, як справжнє чудо,
душа у щирій німоті почута буде.
Тетяна Свірська