* * *
Я зустрічаю новий день — надію.
Я відчуваю, я живу, я мрію.
Мене не змусять повсякденні справи
забути поле і духмяні трави,
забути небо в зоряному блиску,
яке далеко і водночас близько.
Ним переповнені мої клітини,
воно — колиска, я — його дитина.
Безмежний всесвіт поміщу в долоні —
нехай від сірості буття боронить.
Тетяна Свірська
Переглядів: 560
Говорила душа — я почути не вміла
Донечці ("А ти іще малесеньке дитя")
З недавніх пір мене гнітить видіння
За слова, що змовчали і слова, що сказано
Згадаймо, що в любові Божа суть
Здається, мить — і віднайдеться слово
Лише пів-подиху — і зацвітуть сади
Мені, насправді, небагато треба
Молитва ("Лиши мені хоч спогади")
Молитва ("Хоч на хвилину відчини ті двері")
Молитва («Боже, навчи мене в темряві»)
На сонну землю небо сипле сніг
Так переконливо дзвенить з усіх сторін
Творилася душа у муках і безсонні
Ти, безперечно, відав той кінець
Ти, Господи, дав відчуття такі
Хай сповідається душа в відкритім полі
Щось інше, ще незнане та стрімке
