* * *
Якби ту радість докупки зібрати,
сни чарівні не віддати світанку…
В променях перших надію вловити,
і переповнитись вірою зранку.
Якби те світло вмістити, відчути,
ним, мов пеленами душу сповити.
Вдивившись у тайну — нечутне почути
і незбагненне на хвильку вловити.
Душу, що дива торкнутись зуміла,
путам втішатись не варто й просити,
мудро-смиренну, беззахисно-смілу,
здатну ненависть любов’ю зросити.
Тетяна Свірська
Переглядів: 528
Говорила душа — я почути не вміла
Донечці ("А ти іще малесеньке дитя")
З недавніх пір мене гнітить видіння
За слова, що змовчали і слова, що сказано
Згадаймо, що в любові Божа суть
Здається, мить — і віднайдеться слово
Лише пів-подиху — і зацвітуть сади
Мені, насправді, небагато треба
Молитва ("Лиши мені хоч спогади")
Молитва ("Хоч на хвилину відчини ті двері")
Молитва («Боже, навчи мене в темряві»)
На сонну землю небо сипле сніг
Так переконливо дзвенить з усіх сторін
Творилася душа у муках і безсонні
Ти, безперечно, відав той кінець
Ти, Господи, дав відчуття такі
Хай сповідається душа в відкритім полі
Щось інше, ще незнане та стрімке
