Батьки

Після Бога батько й матір — перші,
Потім інші, що до тебе йдуть.
З ними — Всесвіт, виднокіл, безмежжя
І твоя така бентежна путь.

Ти без них — тонесенька пір’їна,
Що на вітрі в безвісті блука.
Без батьків життя твоє — руїна,
Як самотнє слово без рядка.

Все навколо меркне, шаленіє,
В світі є і Каїн, й фарисей,
Лиш батьківські імена не тліють,
Як вогонь, що ніс всім Прометей.

Хтось спішить до власної наживи,
Забуває найрідніший дім,
Тільки п'яту заповідь важливу
Закарбуй у серці ти своїм.

Пошануй батьків своїх із честю,
Так, як Бога, ти їх пошануй.
На своїх дорогах перехресних
Рідний поклик до кінця відчуй.

Кожен може маску поміняти,
Завести у грішну чорноту,
А тебе не зрадять батько й мати,
Помолившись за твою мету.

Буде все: падіння і вершини
І кохання, зміряне до дна, —
Тільки вічно світиться родина,
Як Неопалима Купина.

Юрій Тітов

ТІТОВ Юрій