Новоріччя святістю зійде

Грудень.
Тридцять перше.
Рік мина.
Сум і радість за столом посіли.
Тільки молитовна глибина
Проступає вірою щосили.

Неодмінно стане на поріг
Мир, де все Любов'ю оповите.
Помолитись хочеться за всіх,
За дверима смуток залишити.

Знову йти, боротися, долать,
Не забувши Божі заповіти,
І нове майбутнє зустрічать,
І натхненно кожну мить любити.

Хай же наших хат не обійде
Цей перетин вечора і ночі.
Хай від щастя запалають очі –
Новоріччя святістю зійде!

Юрій Тітов


Разработка веб сайтов