Новорічний етюд

Ще день один прожито мною,
Ще рік один себе втрача.
Біля годинника постою,
Щоб ніч торкнулася плеча.

Я уявлю велику залу
З якихось давніх прачасів.
Ударять в тишу карнавали,
Де трунок спомини розлив.

І стане солодко та гірко
Під цим склепінням різних фраз.
Немеркнуча життєва зірка
Впаде й воскресне водночас.

І всі затихнуть заметілі,
Та щось під серцем запече.
І вкотре янгол білий-білий
Присяде на моє плече.

Юрій Тітов


Разработка веб сайтов