Пронісся рік
Пронісся рік, немов емоцій шквал:
Обличчя, маски, погляди, події,
Душевний спокій і дев’ятий вал,
Ласкаве сонце, люті буревії.
А як інакше?
Треба все пройти
Із року в рік,
Із юності у зрілість.
Лише б одне –
З дороги не зійти,
Яка тобі від Господа судилась.
Пронісся, пролетів, прошаленів…
І ось уже наступний на порозі.
Моя ж душа поміж усіх вітрів
За мирні дні одвічно у тривозі.
У вечір цей молюся за усіх
І до сердець стежину прокладаю,
Щоб через стужі,
Через дощ і сніг
Любові сонце запалить над краєм.
Хай щастя буде,
Хай у кожен дім
Пресвітлу радість янголи дарують,
І Віра у пломінні золотім
Святим вогнем над світом запанує.
Пронісся рік, неначе мить одна,
Але любов ніколи не минеться.
Відчуй, як з неба зірка осяйна
Твоїм майбутнім прилетить до серця.
Юрій Тітов
Переглядів: 439
