* * *
Бог у прямому ефірі.
Ангел мережу трима.
Крила від попелу сірі,
А слухачів-то катма.
Погляд зірково-бузковий
Світлом у душі зрина.
Світ же творився з любові!
Де ж заховалась вона?
Може, згубилась у битві?
Вкрали пекельні вітри?
Чом лиш як світ зупинити,
Дивиться люд догори?
В раї не грає на лірі,
Тишу посіявши й там.
Бог у прямому ефірі
Сам.
Ольга Ткач
Переглядів: 328
І будень спить, згорнувшись на колінах
І в терпіння є сенс, коли ділиш його на двох
Боже, простого і вірного серця Тобі не мало
Від покірного серця і до небес
Властиво людині душею тягнутись до Раю
Все колись та дається на пробу вогню
Для творця світ не буде вбогим
З трав Едемських, вовік некошених
Знову бані храму — замість сонця
Коли перепони назустріч — ордами
Коли пнучись угору, приходиш униз
Мить — і у світі збудеться знову
Тихо вітер повіє — й у світі оселишся Ти
Чи добре тобі у Єгипті, Маріє?
