«Дванадцять страв...»

* * *

Дванадцять страв (до чого ж тут апостоли?),
Сім’я, вечеря, свічка, коляда.
Утомлений господар он із гостями
Вже першу зірку в небі вигляда.

І хата світить вимитими вікнами,
Вся чиста, світла, сповнена тепла.
Сидять собі, говіючи, й не дивно їм,
Що тесля йшов попереду осла,

А Та, що на осляті верхи їхала,
Руками гріла лоно, мов крильми,
Бо у краю, де не буває віхоли,
Пустельна ніч страшніша від зими.

Прийшли. Та на ніч де душа прихилиться?
Скрізь повно люду (перепис, свята?).
І крізь віки шукає Йосип милості...
...І в хату ту, де стіл і коляда,

Постукав би — господар із порогу
Вділить червінця і пампушки дві.
Якби Ісус прийшов Дитятком знову,
То чи знайшов би місце не в хліві?

Ольга Ткач

ТКАЧ Ольга