Напередодні нового року

А для учти у мене, Боже, —
Лиш окраєць старого року.
Хоч на вигляд сухий, мов коржик,
Та не май мені те за докір.

У човні не було подушки.
Висихали слова і сльози.
Скільки мрій полягло у друзки,
Щоби стати рядками прози.

Скільки віршів було на вітер.
Скільки кроків було до прірви...
Але, Боже, це ж Ти на світі
Був у тих, хто у мене вірив!

Ти — у співі ясної днини!
Ти — в руці, що дає і гріє!
З Твого серця — любов дитини
І її мовчазні обійми!

Бо й несказане Ти почуєш.
Ти простуєш думки і кроки!
Уділи зі щедрот, прошу я,
Усього для нового року,

Щоби пишно зійшло буденне,
Щоби світлом бриніли рими...
В мене, Боже, маленькі жмені,
Тому міряй Своїми.

Ольга Ткач

Переглядів: 1395


І будень спить, згорнувшись на колінах

І в терпіння є сенс, коли ділиш його на двох

Бог у прямому ефірі

Боже, простого і вірного серця Тобі не мало

В потилицю вечір дише

Від покірного серця і до небес

Властиво людині душею тягнутись до Раю

Все колись та дається на пробу вогню

Вчуся бачити Бога

Дванадцять страв

Для творця світ не буде вбогим

З трав Едемських, вовік некошених

Завари мені чаю, Боже

Запали мене, Боже, знову

Знову бані храму — замість сонця

Каяття розбійника

Коли перепони назустріч — ордами

Коли пнучись угору, приходиш униз

Мить — і у світі збудеться знову

На верблюді їхати — не мед

Напередодні нового року

Неспокій, тиша, темнота

Скільки б гроза не блискала

Сходження на Сінай

Тихо вітер повіє — й у світі оселишся Ти

У Єрусалимі

Чи добре тобі у Єгипті, Маріє?

Як було тобі, Юдо, ходити із Ним

Яке ж то щастя, коли весна