«В потилицю вечір дише»
* * *
В потилицю вечір дише,
У серці бушує повінь...
Хто вивчив напам'ять тишу,
Тому підкориться слово.
Угору тепер підносять
Не крила, а радше мітли...
Хто добрим ходив наосліп,
Прозріє для барв і світла.
Хто сіяв — чи буде жати?
Хто виорав — чи засіє?
О Господи, дай не знати
Зневіри і безнадії.
Ольга Ткач
Переглядів: 386