«В тім келиху не сонця поза креш»

*   *   *

В тім келиху не сонця поза креш. 
Гірке питво в нім — кров, вода і вина... 
А ти в своїй невинності зачнеш
Із виду ніби і людського сина...
Таке неначе, як у всіх, дитя,
Не знатимеш солодкого зачаття... 
Ви з Богом подаруєте життя
Всім іншим для розваги у розп’яття,
Бо все на світі з Божої руки,
Людські набутки і людські провини — 
За всі всіма содіяні гріхи
Дасте із Богом розіп’яти Сина...
Так, це блага, а не благонька вість,
Як на плечі убога сорочина...
Людей з’їдає уселенська злість,
Щоб спам'ятати, народи їм Сина...
Поколядують, потім розіпнуть...
А то все буде, дівонько, прологом... 
Колись на хрест карати вознесуть
Тебе із Богом...

Богдан Томенчук

Переглядів: 310


Разработка веб сайтов