«У нас з тобою є дві дороги»
* * *
У нас з тобою є дві дороги,
Нам вибирати, якою йти.
Моя тепер вже йде до Бога.
А та куди, по якій ідеш ти?
Моя душа має білі крила
І в небо лине, неначе птах…
Чому твоя, ти скажи, безсила
І перед небом у неї страх?
В моїх очах нове світло сяє,
Новим світанком життя бринить…
Чому ж в твоїх швидко день згасає
І лиш промінчиком ще болить?
Ми такі схожі… І дуже різні.
Ми були рідні, та розійшлись.
Тепер в небесну я йду Вітчизну,
А ти туди ж, куди йшов колись.
Спинись, прошу я, хоч на хвилину
Й поклич до Бога… Поклич! Поклич!
Як хочеш, разом до Нього злинем,
Ще поки ти не згубився в ніч.
Ще поки ти не згубивсь в нікуди,
Ще поки подих в вустах тремтить
І плаче серце тужливо в грудях…
Ще поки є ця у тебе мить!
Спинись, прошу я. Не йди байдуже,
Душі без сонця не залишай.
Ісус Христос тебе любить дуже —
Запам’ятай це, запам’ятай!
Юлія Тонего
Переглядів: 792
