Дві Марії

Было две Марии. Одна из них
Родила Его, другая Ему внимала...
Григорій Хубулава

Були дві Марії. Прості та вродливі дівчата.
Дав Бог їм на долю по пригорщі щастя та див:
Батьківську турботу у затишку рідної хати,
А ранок усміхнений росами шлях золотив.

Стелились дороги за обрій яскравим намистом.
А мами з тепла та любові віночки плели...
Одна — з Назарету, з маленького тихого міста.
А друга — з приморських заможних країв, з Магдали.

Були дві Марії. Мрійливо всміхалися очі...
Та доля не горнеться всім, як пухке кошеня...
Марії одній з неба ангел блаженство пророчив.
А другій — злі демони душу терзали щодня.

Одна з них сподобилась Вічність у лоно прийняти,
А друга — у грудях пекельний вогонь пронесла.
Одна стала матір'ю Божого диво-дитяти,
А другу зневажливо гнали подалі з села.

Та, перша, дивилася мрійно на красеня сина,
Пишалася нишком й подяку Єгові несла...
І навіть не думала, що її доля-стежина
Вестиме до тої, що бісам себе продала...

Стоятимуть мовчки обоє на чорному схилі.
Впадуть на розп’яття мовчазні важкі небеса...
Одна народила Його, а та, друга, — в безсиллі
Повірила щиро в цілющі живі словеса.

Одна дарувала життя для дороги земної,
Для другої — Він і дорога, й спасіння й життя
Для неї, для митника, для прокаженого, гоя...
Тепер дві Марії, поєднані горем, стоять...

Здригнеться земля, і як небо обвуглиться синє
І вип’ється чаша страждання, гірка, як полин,
Пройшовши крізь пекло могили, у день воскресіння
Двох сестер — двох Марій — зустрічатиме Вічності Син.

Юрій Вавринюк

Переглядів: 274


Разработка веб сайтов

Єремія. Неспалене слово

Іван. Ціна пророка

Ім’я на долонях

А Він мовчав... Мовчання гучно било

А на мамин поріг...

Агнець

Адам. Вигнанець

Адам. Дорогою одинокості

Батьківська спадщина

Благальне

Він помирав. Один. Стражденний. Збитий

Вінець творіння

Вічний мандрівник

Великодній настрій

Великодня молитва

Весна сипнула жовтизни...

Ви — храм

Всі ріки течуть до моря

Гірським обвалом сипалося горе

Галерея величі

Голіаф. Програний бій

Гора Преображення

Горить Содом. Аж плавиться каміння

Гребу щосили. Нерви, наче струни

Дві Марії

Дихаю, а значить — славлю

Дрімає річка. Всюди тиша

Дружині

Екологія душі

Емігранти

Життєві пазли

Життя

Життя спливло. Знесилені світанки...

Заблукали думки у нескошених травах

Завіса

Заримована любов

Земля не мертва

Зоря стояла прямо над вертепом

Квіти на Майдані

Квітневий цикл

Кисилин. Зруйнована мрія

Кифа. Перші півні

Конспект життя

Листок

Любити ближнього — як складно і як просто

Маленькому синові

Марія біля гробу

Марія. Щаслива мати

Мене чекає небесне місто

Мовчазний діалог

Мовчання Бога

Могили гріли боки на осонні

Молитва («Несу Тобі, Господи, душу обпечену»)

Молитва маленького сердечка

Мудреці. Дорога до Царя

Нас більш, як сім мільярдів

Не вбивай ("Не вбивай Не вбий себе в собі запекло")

Не убий («Земля, як солома, пала»)

Немає часу, — кажем, біжучи

Нове серце

Осіннє

Останній дзвоник літа

Отари мирно спочивали

Пісня

Патріархи. Екзамен на чесність

Плач душі

Поезія віри

Поет

Прийміть Духа Мого

Прийшов в гріхах — а вийшов бездоганним

Про вік

Різдвяні стежки

Різдвяна тиша Маля колише

Ранок

Розірвана завіса

Савл. Дорога до себе

Самотність

Святвечір

Сестрі від сестри в день весілля

Сиджу на згарищі надій і сподівань

Слово

Соломон. Поділене кохання

Сонет про хліб

Сотник

Сотник. Розп'ята надія

Стрітення («Ішли роки. Сивіли тихо скроні»)

Тінь Голгофи

Та, що дає життя

Тобі, мій Боже, пісню цю співаю

Церковна підлога

Чекання

Читаю Слово

Юрба

Я дякую за те, що небо — синє